Мовленнєва компетенція – це готовність до
спілкування з іншими людьми. Вона виражається в умінні: самостійно вступати в
контакт із будь-яким співрозмовником; підтримувати контакт у спілкуванні,
дотримуючись норм і правил спілкування у формі діалогів та монологів; слухати
співрозмовника; висловлювати, аргументувати і в культурній формі відстоювати
свою точку зору; грамотно вирішувати конфлікти у спілкуванні; змінювати при
потребі свою мову; здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до
поставлених завдань; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні
рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою
іноземною; використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування
за умови дефіциту наявних мовних засобів; оцінювати успішність ситуації
спілкування; коректно завершувати спілкування.
Існують методи, орієнтовані на усну (діалоги, доповіді та
повідомлення; рольові ігри; дискусії,
диспути, дебати) та письмову комунікацію (навчальні
дослідження і проекти; підготовка статей для ЗМ).
В інтерактивному спілкуванні користувач по черзі
виступає слухачем та промовцем з одним або більше співрозмовників, створюючи за
допомогою спільних переговорів розмовне спілкування на принципах співпраці.
Інтерактивне спілкування включає: договір; невимушене спілкування; неформальне
обговорення, дискусія; формальне обговорення, дискусія; дебати; інтерв’ю;
переговори; спільне планування; практичне співробітництво з певною метою.
Отже, ми бачимо, що володіння усним мовленням в
першу чергу стосується виживання в англомовному середовищі, а не поданні
інформаційного матеріалу про факти з життя людей, опису історичних та
політичних подій. Учень може не знати фактичний матеріал про географію або
історію країни, але повинен орієнтуватися, виконуючи прості повсякденні
мовленнєві операції, що виникають у реальному житті в іноземній країні та
стосуються сфери його зацікавлень.
Формування ключових компетентностей відбувається на
кожному уроці. Для забезпечення широкого спектру умінь, навичок, практичного
застосування набутих знань добираю систему уроків. В практиці роботи для
формування комунікативної компетентності використовую і нестандартні уроки.
Один з них – урок-гра, який підвищує мотивацію навчання школярів і сприяє
розвитку творчих здібностей.
У
своїй роботі намагаюсь застосовувати
такі прийоми навчання, які сприяють підтриманню інтересу до іноземної мови,
допомагають залучити всіх учнів до мовленнєвої діяльності, підвищують
ефективність уроку. До таких прийомів належать: навчальні ситуації; мовна
зарядка; ігри, в тому числі рольові; бесіди на теми, пов’язані з інтересами
учнів, їх життєвим досвідом, безпосереднім оточенням; робота в парах та групах.
Поряд з відомими активними формами роботи,
використовую технології інтерактивного навчання, суть яких полягає у тому, що
навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх
учнів. Перевагу надаю інтерактивній технології кооперативного,
колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології
опрацювання дискусійних питань.
Ґрунтовно продумую кожен урок, щоб він був
спрямований на розвиток мовленнєвої діяльності учнів з логічними переходами від
етапу до етапу. Не секрет, що учень навчається успішно саме тоді, коли йому
цікаво. Саме цікавість зумовлює, на мій погляд, мотивацію навчання. А мотивація
може перейти в пізнавальний інтерес, і тоді процес оволодіння іноземною мовою
стане творчістю. Тому я намагаюсь робити все, щоб підтримати дитячу цікавість
уже з перших хвилин уроку. Вважаю, що від того наскільки яскраво, нешаблонно
він розпочнеться, наскільки невимушено я введу учнів в атмосферу іншомовного
спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці. Отже,
зосередити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми мені
допомагає чітко подана мотивація, що набуває характеру реального спілкування, у
процесі якої йде обмін новою інформацією, думками. Я намагаюся подати мотивацію
так, щоб вона була чітко пов’язана з темою уроку, створювала мовленнєву
атмосферу, сприяла залученню всіх учнів до спілкування. З цією метою
використовую інтерактивні форми та методи роботи. Перевагу віддаю
проблемно-пошуковим завданням, мовним, рольовим іграм із застосуванням
інтерактивних технологій кооперативного навчання: роботі в парах та групах,
методам «Акваріум», «Мікрофон», «Займи позицію», «Мозковий штурм» та іншим.
Можна розпочати урок з мовної здогадки. Для введення
в атмосферу іншомовного спілкування часто використовую скоромовки, які сприяють
формуванню фонетичної та комунікативної компетентностей, практикую використання
прислів’їв, приказок, висловів відомих людей, віршів, невеличких відео
фрагментів з подальшим їх обговоренням або картинок чи фотографій.
Позитивний ефект для формування комунікативної
компетентності має і навчальна ситуація. Використання навчальної ситуації на
уроці може слугувати різним цілям навчання: розвивати навички діалогічного та
монологічного мовлення, допомагає засвоєнню лексичного і граматичного
матеріалу, є засобом перевірки розуміння прочитаного і т.д.
Навчальна ситуація повинна бути (по можливості)
адекватною реальній ситуації спілкування; виховувати в учнів уважне ставлення
до однокласників, почуття дружби, ініціативності; повинна стимулювати мотивацію
навчання; викликати в учнів інтерес до завдання, бажання добре його виконати.
Пропонуючи ситуацію спілкування, я враховую мовну
підготовку учнів, вирішую питання про те, яка допомога буде надана менш підготовленим
учням.
Різновидом
мовних вправ, які використовую на своїх уроках, є створення ситуацій з опорою
на мовні зразки. Тут перед учнями ставиться завдання – придумати ситуацію, в
яку б органічно впліталась подана лексика. На дошці записуємо декілька виразів.
Учні складають невелику розповідь, де використовують ці вирази.
Такий вид комунікативних вправ як вирішення проблеми,
поставленої перед окремим учнем або групою, змушує дітей мислити, спонукає
висловлювати власні судження чи думки, вчить співпраці та розвиває
креативність.
Формуючи комунікативну компетентність, необхідно
звертати увагу на вміння школяра самостійно висловлюватися на задану тему.
Важливо, щоб учень довільно обирав форму викладу теми відносно до своєї мовної
компетентності. Учитель може допомогти лише у виборі змісту. На даному етапі
бажано, щоб учень висловив свою думку про героїв розповіді, книги, фільму,
порівняв характери і вчинки людей, дав характеристику своїм товаришам.
Для розвитку монологічного мовлення часто
використовую тематичні малюнки. Підбираю малюнки, фото, ілюстрації різної
тематики, в тому числі і патріотичної, з журналів, книг, інтернету.
Можна залучити учнів, які гарно малюють. Таким чином діти братимуть участь у
підготовці певних матеріалів для усного мовлення, що посилює мотивацію до
навчання. Існують різні шляхи використання цього методу в опитуванні. Можна
описати малюнок за допомогою опорних ключових слів; порівняти два різних
малюнки; порівняти два однакових малюнки, в одному з яких відсутні деякі
деталі; два схожих, що відрізняються деякими діями чи деталями. Також можна
скласти за малюнками оповідання, казку, зробити опис. Відомо, що робота за
малюнками є одним з найбільш ефективних способів створення мовної ситуації на
уроці. Вона складається ніби з двох етапів: спочатку це опис того, що учні
сприймають зором, а потім відбувається більш глибоке проникнення в ситуацію.
Для розвитку непідготовленого ініціативного мовлення
практикую роботу з картинками з нерозгорнутою ситуацією. Картинка з
нерозгорнутою ситуацією – це чорно-біла картинка із зображенням певної події,
предметів чи осіб, яка дає змогу дитині проявити свою фантазію, розкрити
духовний світ та показати життєвий досвід. Спочатку дитина говорить про те, що
зображено на картинці, оживляючи її, а потім фантазує, доповнюючи картинку.
Використання пісень на різних етапах уроку сприяє
міцнішому засвоєнню лексичного та граматичного матеріалу, може слугувати
фонетичною зарядкою чи релаксацією та бути стимулом для розвитку комунікативної
компетентності.
Практикую
також домашні завдання, спрямовані на формування комунікативної компетентності:
діалоги, монологи, опис тематичних малюнків, коментування висловів відомих
людей, прислів’їв.
Формування комунікативної компетентності учнів
здійснюється через сприйняття аудіо і відео матеріалів та читання і обговорення
текстів.
Іще
одним ефективним методом розвитку навичок монологічного мовлення, тобто навичок
зв’язного мовлення, є переказ тексту. Переказ тексту - не механічна вправа,
тому учні повинні навчатись йому свідомо.
По-перше, при правильній роботі над переказом
проявляються індивідуальні особливості учнів: фантазія, самостійність,
творчість, в результаті чого переказ одного тексту відрізняється у різних
учнів.
По-друге, з огляду на те, що переказ – складний вид
вправ, йому треба навчатись в класі під керівництвом вчителя.
По-третє, переказ – вправа, яка вимагає від учнів
певних знань і умінь, тому навчати їх висловлюватись самостійно треба задовго
до читання серйозних текстів.
Я використовую серію вправ, які повинні допомогти
учням розвинути вміння зв’язно висловлювати свої думки.
1.
Серія малюнків. Учні дають назву кожному малюнку одним реченням. З цих назв
складається розповідь, оскільки малюнки розташовані у певній логічній
послідовності. Всі речення потім повторюються хором. Після цього знімаю малюнки
і пропоную двом-трьом учням повторити розповідь. Потім малюнки знову
розвішуються і учням пропонується сказати 2-3 речення на кожен із них.
Наступний етап – завдання ускладнюється: учням пропонується назвати ті ж
речення, але доповнити їх описом деталей, які відсутні на малюнках.
2.
Розповідь. Закінчивши свою розповідь, прошу учнів придумати до неї назву. Кожен
пропонує свій варіант, а потім обирається найкращий.
3.Розповідь
на відомому мовному матеріалі. Учням пропонується одним реченням передати зміст
розповіді.
4.Складання
розповіді за поданими реченнями або словами. Найкращу оцінку отримує той, у
кого найдовша і найцікавіша розповідь.
Учень
багато разів повинен зробити в класі всі перелічені вправи до того, як вперше
отримати завдання самостійно переказати прочитаний або прослуханий текст.
Тільки в цьому разі переказ буде вправою, яка розвиває навички зв’язного
самостійного висловлювання.
У своїй практичній діяльності використовую
презентації, створені за допомогою програми PowerPoint. Це презентації для
лекційного викладу матеріалу, для повторювально-узагальнюючих уроків та
позакласних заходів. Створення та захист учнівських PowerPoint презентацій
сприяє продуктивності уроку чи позакласного заходу, логічності викладу матеріалу,
формуванню комунікативної компетентності та підвищує інтерес до вивчення
іноземної мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар